Коберник Галина Іванівна Вівторок, 26.09.2017, 17:27
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої файли [32]
Пошук
Головна » Файли » Мої файли

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОБОТИ З НЕПОВНОЛІТНІМИ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
17.11.2011, 11:46

Наталія Онищенко

 

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО РОБОТИ З НЕПОВНОЛІТНІМИ З ДЕВІАНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ

 

 

Постановка проблемы. Проблема професійної підготовки майбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою є актуальною та потребує вирішення, оскільки Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ ст. головним напрямком державної політики визначено розширення можливостей компетентного вибору дитиною життєвого шляху, виховання особистості в дусі відповідального ставлення до себе як найвищої індивідуальної і суспільної цінності, створення умов для всебічного розвитку, творчої самореалізації кожного громадянина. Водночас у роботі з неповнолітніми недостатньо використовується накопичений досвід застосування інтерактивних технологій, потребує вдосконалення програма підготовки майбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі застосування інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи присвячені роботи сучасних науковців: Л.Карамушки, М.Малигіної, Т.Пироженко, О.Пометун, Г.Сиротенко та ін. Особливого значення формуванню у майбутніх учителів умінь застосовувати інтерактивні технології надають сучасні зарубіжні педагоги-дослідники С.Мургатройд, Х.Реттер, К.Фопель та ін. У корекційній педагогіці різним аспектам проблеми підготовки фахівців присвячено праці В.Бондаря, С.Гайдукевич, І.Колесника, В.Лапшина, Н.Назарової, Ю.Пінчук, В.Синьова, М.Ярмаченка та ін.

Мета написання статті – дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів до застосування інтерактивних технологій у педагогічній роботі з неповнолітніми з девіантною поведінкою.

Виклад основного матеріалу. Актуальною проблемою, з якою все частіше зустрічаються вчителі загальноосвітніх навчальних закладів є ріст девіантної поведінки (від лат. deviatio – "відхилення”) серед учнівської молоді. Здійснений нами аналіз наукової літератури у галузі психології, соціології, дефектології, психофізіології, криміналістики, педагогіки дозволив виділити основні чинники детермінації девіантної поведінки неповнолітніх: біологічні, психологічні, соціальні, педагогічні та кримінальні.

У контексті нашого дослідження розглянемо педагогічні чинники, які впливають на виникнення негативних відхилень у поведінці учнівської молоді. За дослідженнями науковців до негативних чинників шкільного середовища віднесено стресову тактику авторитарної педагогіки; інтенсифікацію навчального процесу; невідповідність програм і технологій процесу навчання індивідуальним і віковим особливостям учнів; недостатнє розуміння педагогами проблеми розвитку дитини та охорони її здоров’я; педагогічну неосвіченість батьків. Поряд із перерахованими поглядами вчених на зазначену проблему існує теорія, за якою поява дезадаптованих школярів зумовлена неправильною організацією навчально-виховного процесу в школі. Створюючи для всіх учнів однакові умови: єдиний режим, єдині навчальні програми, однакові вимоги до знань, умінь і навичок, традиційна школа формує умови, які перешкоджають введенню особистісно орієнтованого підходу і сприяють формуванню нерівності між дітьми [1].

Тому в період оновлення системи освіти в Україні важливого значення набувають пошуки принципово нових механізмів взаємодії всіх учасників навчально-виховного процесу. Перед сучасною школою стоїть проблема підготовки своїх випускників до життя в складних умовах ринкової економіки, формування інтелектуально творчої особистості відповідно до соціальних запитів суспільства. І це стосується не лише змісту освіти, реформування освітянського процесу, а, зокрема, технологій навчання і виховання. Сьогодні поняття "технологія широко введено у педагогічну теорію і практику. Застосування педагогічних технологій, зазначає О.Пометун, "гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, спрямованих на розв’язання проміжних завдань і заздалегідь визначений кінцевий результат” [2, с.10].

За дослідженнями Інституту інноваційних технологій і змісту освіти сьогодні у загальноосвітніх навчальних закладах України впроваджуються такі інноваційні педагогічні технології: особистісно орієнтоване навчання та виховання, технологія організації групової навчальної діяльності, теорія рівневої диференціації навчання, технологія розвивального навчання, інформаційні технології, проективне, проблемне навчання, інтерактивні технології, технологія формування творчої особистості, акмеологічна технологія навчання, технологія комплексноцільового управління закладом освіти. Позитивним є те, що в інноваційну діяльність навчальних закладів залучають не лише керівників галузі освіти, вчителів, а й шкільних психологів, соціальних педагогів, батьківську громадськість. Активними учасниками інноваційних процесів є й самі учні.

В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О.Пометун, Л.Пироженко. Ідея зазначеної технології полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовують інтерактивні технології кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. За визначеннями науковців інтерактивні методи навчання (англ. inter – взаємний і act – діяти, тобто здатний до взаємодії, діалогу) – способи організації активної взаємодії учнів і вчителя у навчальному процесі з метою досягнення визначених дидактичних результатів [2]. Існують різні підходи до визначення інтерактивного навчання. Одні вчені визначають його як діалогове навчання: "Інтерактивний – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це перш за все діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя та учня” [3, с.87]. Важливим для нашого дослідження є визначення О.Пометун та Л.Пироженко: "Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в співпраці)” [4, с.34].

Зазначимо, що у здійсненні корекційно-профілактичної роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою, та у процесі підготовки майбутніх учителів саме інтерактивні методи є найбільш дієвими та результативними, оскільки за дослідженнями науковців школярам з девіантною поведінкою не вистачає спілкування та уваги з боку дорослих [6;7].У системі відносин негативна динаміка шкільної дезадаптації формується так: неуспішність у навчальній діяльності призводить до непорозумінь школярів із батьками та вчителями (перший етап), змістових бар’єрів (другий етап), епізодичних (третій етап) та постійних конфліктів (четвертий етап), порушення особистісно-значущих зв’язків у системі відношень (п’ятий етап). Соціологічні опитування неповнолітніх виявили, що близько 60% незадоволені своїм становищем у ролі учнів [7]. Дослідники зазначають, що педагогічна занедбаність – це відхилення від норм у навчальній діяльності неповнолітніх та в поведінці, що зумовлені недоліками виховання [6]. Педагогічна занедбаність зумовлена в першу чергу недоліками навчальної діяльності, сімейного виховання. Це призводить до несформованості дитини як суб’єкта навчально-пізнавальної, ігрової та інших видів діяльності.

Підвищити ефективність корекційно-профілактичної роботи з учнями у навчально-виховному процесі школи можна за допомогою сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційне заняття в інтерактивне. Застосування інтерактивних технологій у системі підготовки майбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою висуває певні вимоги до структури занять, яка складається з п’яти елементів: 1) мотивація (мета – сфокусувати увагу студентів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми; методи – коротка розповідь викладача, бесіда, демонстрування наочності, нескладна інтерактивна технологія ("мозковий штурм”, "мікрофон”, "криголам” тощо; не більше 5% часу заняття); 2) оголошення теми та очікуваних навчальних результатів (мета – забезпечити розуміння студентами змісту їхньої діяльності, не більше 5% часу заняття); 3) надання необхідної інформації (мета – дати студентам достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання або наочності; займає близько 10-15% часу; 4) інтерактивна вправа (мета – засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів заняття; займає близько 50-60% часу. Обов’язковою є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи: інструктування – викладач розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам (2-3 хв.); об’єднання в групи і розподіл ролей (1-2 хв.); виконання завдання, викладач виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співпраці один з одним (5-15 хв.); презентація результатів виконання вправи (3-15 хв.); рефлексія результатів студентами: усвідомлення отриманих результатів (5-15 хв.); 5) підведення підсумків (рефлексія) заняття (мета – прояснення змісту опрацьованого; порівняння реальних результатів з очікуваними; аналіз, чому відбулося так чи інакше; висновки; закріплення чи корекція засвоєного).

У контексті нашого дослідження наведемо приклади інтерактивних вправ, які доцільно використовувати майбутнім вчителям у процесі педагогічної роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою: "мозковий штурм”, акваріум, навчаючи – учусь, "мікрофон”, імітації, рольові ігри, драматизація, дискусія, "мозкова карусель”, "незакінчене речення”, трьохрівневе інтерв’ю, "Чотири кути”, "подумай, обміркуй, поділись”, метод формування питань, робота в парах, "карусель”, робота в малих групах, "велике коло”, "коло ідей”, метод "Прес”, "займи позицію”, ток-шоу, "ажурна пилка” ("мозаїка”), "суд від свого імені” тощо. Зазначимо, що інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. У ході інтерактивного навчання учні з негативними відхиленнями вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Інтерактивні методи навчання дають найбільший простір для самореалізації учня у навчанні і найбільше відповідають особистісно-орієнтованому підходу. Вони орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної багатосторонньої комунікації, яка характеризується відсутністю полярності і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя. Учасники такої комунікації більш мобільні, відкриті та активні.

Зазначимо, що для ефективного застосування інтерактивних технологій у системі роботи з дітьми з девіантною поведінкою вчитель повинен дати завдання учням для попередньої підготовки (прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання тощо); відібрати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням "ключ” до засвоєння теми; під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно; на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп; необхідно провести обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, не порушеному в інтерактивній вправі; проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов’язані з інтерактивними завданнями [5, с.26].

Висновки. Здійснений нами теоретичний аналіз дозволив зробити висновок про те, що девіантна поведінка неповнолітніх може бути детермінована різними чинниками, серед яких значний негативний вплив мають недоліки навчально-виховної роботи школи. Поряд із медичним, психологічним, соціальним, правозахисним забезпеченням корекційно-профілактичної роботи з дітьми важливо здійснювати педагогічний вплив, залучаючи для цього можливості навчально-виховного процесу, зокрема інтерактивні технології навчання і виховання, що передбачають створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Стаття не розкриває всіх аспектів окресленої проблеми. Подальшого науково-педагогічного пошуку потребує питання застосування інтерактивних технологій у системі превентивної роботи з батьками, які мають дітей з девіантною поведінкою.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гилленбранд К. Коррекционная педагогика: обучение трудных школьников: учеб. пособ. / К.Гилленбранд. – М.: Академия, 2007. – 240 с.
  2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. / [авт.-уклад.: О.Пометун, Л.Пироженко]. – К.: А.П.Н., 2002. – 135 с.(Сучасній школі – демократичну освіту).
  3. Подольська О.М. Інтерактивні методи навчання / О.М.Подольська // Управління школою. – № 19-21 (211-213), липень. – 2008. – С.87-90.
  4. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. – К.: А.С.К., 2006. – 192 с.

5.      Суховерхова Л.Г. Вивчення нового матеріалу на інтерактивному уроці / Л.Г.Суховерхова // Управління школою. – № 3 (195), січень. – 2008. – С.25-27.

6.      Фіцула М.М. Відхилення у поведінці неповнолітніх: шляхи їх попередження та подолання: навч.-метод. посіб. / М.М.Фіцула, І.І.Парфанович. – Тернопіль: Навчальна книга, 2008. – 432 с.

7.      Холковська І.Л. Корекційна педагогіка / І.Л.Холковська. – Вінниця: ВДПУ ім. М.Коцюбинського, 2007. – 328 с.

 

Наталія Онищенко

Інтерактивні технології у системі професійної підготовки майбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою

У статті розкривається сутність технології інтерактивного навчання, аналізуються особливості застосування інтерактивних технологій у системі професійної підготовки майбутніх учителів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою

Ключові слова: інтерактивні технології, професійна підготовка, студент, девіантна поведінка, школяр.

 

Наталья Онищенко

Интерактивные технологии в системе профессиональной подготовки будущих учителей к работе с несовершеннолетними с девиантным поведением.

В статье раскрывается сущность технологии интерактивной учебы, анализируются особенности применения интерактивных технологий в системе профессиональной подготовки будущих учителей к работе с несовершеннолетними с девиантным поведением.

Ключевые слова: интерактивные технологии, профессиональная подготовка, студент, девиантное поведение, школьник.

 

Onyshchenko N.P.

Interactive technologies in the system of professional preparation of future teachers to work with minor with deviant behavior

Essence of technology of interactive studies opens up in the article, the features of application of interactive technologies are analysed in the system of professional preparation of future teachers to work with minor with deviant behavior

Key words: interactive technologies, professional training, student, deviant behavior,schoolchildren.

 

Категорія: Мої файли | Додав: reflekt
Переглядів: 1795 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz