Анжеліка Бондаренко

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИМЕДІА

Постановка проблеми. Освіта в Україні останнім часом зазнала докорінних змін. Інформатизація сучасної України сприяє переосмисленню стратегій педагогічної діяльності, що уможливлює виокремлення інтерактивних технологій навчання як основних інновацій в області освіти.

Проте, в наявності сучасної вищої школи виникають протиріччя між потребою в наочно-методичній підготовці майбутніх учителів музики до застосування інтерактивних технологій навчання у навчальному процесі початкової школи, і недостатній методичній розробці практичного використання інтерактивних технологій засобами мультимедіа.

Розв’язання означених протиріч вимагає нових підходів до процесу підготовки майбутнього вчителя музики в межах вищої школи. У реалізації нормативної структури діяльності та організації поточного процесу навчання і полягає актуальність даної наукової статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі підготовки майбутніх учителів із застосуванням інтерактивних технологій присвячені праці таких науковців як Л. Бекірова, М. Кларин, О. Пометун, А. Панченков, Г. Селевко, де зазначається ефективність організації навчання в діяльності. За Л. Бекіровою, оволодіння інтерактивними технологіями уможливлюється «завдяки проектуванню, моделюванню, розробці й проведенню інтерактивних уроків, їх обговоренню, самоаналізу й аналізу, проведенню тренінгів з організації, ведення, управління дискусіями, ролевими, імітаційними іграми» [1, с.101-102].

Зазначимо, структура інтерактивного навчання засобами мультимедіа ґрунтується на взаємодії мистецтв. Кожен вид з системи традиційних мистецтв таких як література, музика, театр, зображувальне мистецтво, архітектура, скульптура, кіномистецтво зберігаючи свої специфічні якості постає елементом мультимедійного середовища, набуваючи нової якості у сплаві з новітніми технічними досягненнями. Погоджуючись з цією думкою, Т. В. Попова приводить слова С. Т. Коненкова «Все искусства так илииначесвязанымеждусобой – театр и живопись, музыка и кино, скульптура и архитектура» [6, с. 3].

Водночас Т. Й. Рейзенкінд вказує, що кінематограф «являючи собою умовну духовну форму геометричної фігури-піраміди-надбудовує один вид мистецтва над іншим» [7, с. 333].

За психолого-педагогічними дослідженнями взаємодії мистецтв, виділяють зв’язки за типами кореляції диференціації та інтеграції [10; 11].

При цьому, розвиток інтелектуальних умінь студентів на основі взаємодії мистецтв, постає як уніфікований засіб підготовки педагогічних кадрів до професійної діяльності [2, с. 173-180], [6, с. 243-244].

Метою дослідження є визначення сугестивного впливу комп’ютеру в процесі інтерактивного навчання майбутнього вчителя музики через застосування можливостей мультимедійного середовища.

Отримані результати. Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє констатувати наявність досвіду використання інтерактивних технологій у царині підготовки учнівської молоді та студентів, на окремих дисциплінах навчального циклу. На нашу думку, використання сугестивних можливостей мультимедіа у поєднанні з інтерактивними технологіями сприяє розвитку студентів як майбутніх конкурентоспроможних фахівців. При цьому, усвідомлення споріднених взаємопов’язаних її компонентів, уможливлюється завдяки інструментарію яким постає мультимедіа у вигляді автоматизованих комп’ютерних систем, інтерактивного відео з високою якістю зображення й звуку.

В основу дослідження покладено концепцію пізнання хорового мистецтва на основі застосування засобів мультимедіа, що забезпечує свободу суб’єкта й визначається активністю структури навчальної діяльності.

Використання художнього фільму в процесі розвитку майбутнього вчителя музики постає як сугестивно-орієнтована педагогічна ситуація. Послуговуючись ідеями Г. Лозанова, В Мясищева, Б. Паригіна, Д. Узнадзе, Л. Тарасова визначає сугестивну технологію як «навчання на основі емоційного навіювання в стані неспання, що спричиняє надзапамятовування. Вона передбачає комплексне використання всіх вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії» [4, с.216].

При цьому особистість, яка здійснює навіювання засобами мультимедіа можна називати «сугестатором», а об’єкт впливу «сугестантом» [8, с. 150-175].

Оскільки, сугестивні можливості екрану комп’ютера як засобу, що базується на положеннях кіно-педагогіки, поєднано із застосуванням аподістичного прийому. Тому, сугестивний вплив поєднується з організацією інтерактивної навчальної діяльності, спрямованої на аналіз в період подолання когнітивного дисонансу. Механізмом цього впливу виступають аудіо-візуальні можливості фільму, що орієнтують студента на розвиток вміння переносити натяки інформаційного потоку з екрану до інтерпретації.

Ефективність застосування інтерактивних технологій підвищується в умовах урахування сугестивного впливу комп’ютеру, а також характеру взаємодії сугестанта з наданим мультимедійним засобом навчання. Найбільш ефективною умовою є взаємодія, коли в сугестанта сформована потреба щодо використання потужних можливостей засобу мультимедіа. Тобто, під час роботи з кінофрагментом постає можливим використання «паузи» для з’ясування деталей і можливостей роботи з обраним кадром, вибору повторного перегляду визначеного фрагменту, окремого відтворення як відео, так і аудіо-компонентів кінофрагменту тощо.

При доборі дидактичного матеріалу застосовується принцип варіювання, за яким уможливлюється варіювання окремих дискретних фрагментів, створення нових уявлень [7].

Користуючись методом відсторонення, студент через ототожнення самого себе з поданим інформаційним елементом збагачує уяву, розвиває здібності до трансформації початкової ідеї в процесі становлення інтерпретації.

Усвідомлення процесу взаємопроникнення мови екрану в мови музики, й навпаки, веде до пошуку взаємозв’язків у звучанні слова й музики, висловлюванні кольору і руху, що сприяє народженню в уяві студента нового синтетичного образу який уможливлює суб’єктивне висловлення через диригентський рух.

«Активна пізнавальна діяльність людини емоційно забарвлена. Почуття, емоційні стани людини можуть бути спонукальними силами до здійснення будь-яких вчинків» [3, с. 231-237].

На етапі дослідження сугестивного впливу кінофрагменту через застосування можливостей засобів мультимедіа, ми спиралися на теоретичні основи терапії з психоаналітичних міркувань З. Фрейда, К. Юнга [11].

Зазначимо, до арттерапії входять такі форми творчості як відео-арт, інстоляція, перфоманс, комп’ютерна творчість, так візуальний канал комунікації відіграє ведучу роль. С. Дельфіно-Бейлі виокремлює 4 основних напрямки: 1) використання існуючих витворів мистецтва шляхом їх аналізу (як пасивна арттерапія); 2) спонукання до власної творчості; 3)одночасне використання першого і другого принципів; 4) акцентування ролі автора фільму та його взаємовідношення з інформацією [14, с. 87-90].

На нашу думку, під час роботи в першому напрямку доцільно використовувати прийом перегляду та обговорення художнього фільму, в процесі чого формується й збагачується емоційний досвід у студента, якого він можливо не набув у реальному житті.

Другий напрямок передбачає розкриття творчого потенціалу студента. Відбувається перенесення добутого під час першого напрямку у диригентський жест, хорове звучання, інтерпретацію. При цьому, викладач спонукає студента шляхом аналізу до діагностики власного професійного рівня та до проектування саморозвитку.

Л. В. Пироженко визначає планування та виконання практичних завдань як проектори, в процесі яких учні набувають нових знань, та визначає метод проектів як систему навчання [5].

Третій напрямок вимагає використання як репродуктивного так і продуктивного виду уяви. Аддікту пропонується власне вирішення поданої інформації з екрану. Наприклад, підставити інший звуковий ряд висловлений відомим музичним фрагментом чи шумовими ефектами, чи ввести іншого героя фільму тощо.

Четвертий напрямок приводить до аналізу творчості автора наданого кінофільму з подальшим виявленням прийомів і засобів роботи з інформацією, що сприяє набуттю студентом нових корисних емоційно-аналітичних прийомів роботи з навчальною інформацією [9, с. 87-90].

З урахуванням викладеного можна констатувати, що перехід з одного напрямку на інший супроводжується процесом трансформації свідомості студента.

Під час підготовки вчителя музики в v семестрі було введено три обов’язкових твори, що розучувалися паралельно з іншими творами за індивідуальною програмою. Наведемо приклад одного з варіантів поєднання творів:

1) Й. С. Бах «Пристрасті за Йоаном».

2) М. Мусоргський опера «Борис Годунов», І дія, друга картина.

3) К. Стеценко «Чуєш, брате мій».

Паралельно з розучуванням вище вказаних хорових творів у навчальну діяльність уводились твори кіномистецтва, фільм Філіпа Севіля «Євангеліє за Йоаном», фільм Леоніда Гайдая за мотивами Михайла Булгакова «Іван Васильович змінює професію», фільм Миколи Досталя «Штрафбат».

У галузі зображувального мистецтва уводився перегляд репродукцій Росо Фьюрентіно «Снятие с креста», «Євангеліє 4 святих» (автор невідомий), «Святий Іоан Євангеліст» Англія (автор невідомий), Рубенс «Поднятие креста», Андреа Монтенья «Распятие», Джотто «Оплакивание». В процесі складання анотації до одного з обов’язкових творів і реалізації виконавського задуму, студенти повинні були:

1)  вивчити обов’язків хоровий твір;

2)  переглянули надані кінофрагменти;

3)  попрацювати з кінофрагментами за допомогою комп’ютеру;

4)  узагальнити інформацію й створити власний творчий продукт.

Викладений матеріал дозволяє зробити такі висновки:

-       заняття за допомогою комп’ютеру сприятимуть розвитку комунікативних здібностей, створюють умови для сугестії та формуванню вмінь самореалізації;

-       застосування сугестивних технологій в інтерактивному навчанні засобами мультимедіа дозволить розвити інтелектуальні вміння майбутнього фахівця;

-              знання щодо форм творчості арттерапії допоможе підвищити творчу активність студентів, гармонізувати процес набуття професійних знань та навичок;

-       використання художнього фільму збагачує емоційний досвід, сприяє творчому пошуку в процесі створення інтерпретації;

-       застосування різних методів інтерактивного навчання в підготовці майбутніх фахівців дозволяє активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяє збагаченню досвіду роботи з комп’ютером, формуванню якісних новоутворень.

Подальша перспектива дослідження полягає в перевірці програми сугестивного впливу в інтерактивному навчанні на практиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.    Бекірова Л. Є. Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до застосування інтерактивних технологій навчання / Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць / гол. редактор-доктор педагогічних наук, професор Буряк В. К. – Кривий Ріг: КДПУ, 2009. – Вип. 25. – 596 с.

2.    Ісьянова Л. Мистецтво як вираження художнього світовідчуття в естетичному вченні О. Ф. Лосєва // Професійно-художня освіта України: Зб. наук праць /Редкол.: І. А. Зязюн (голова), В. О. Радкевич, Р. Т. Шмигало (заст. голови) та ін. – Київ-Черкаси: вид-во «Черкаський УНТЕІ», 2003. – Вип. ІІ. – С.173-180.

3.    Микитюк І. А. Педагогічна культура майбутнього вчителя музики, її роль у навчанні та вихованні особистості дитини в інтегрованому середовищі / Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць / гол. ред.-проф. Буряк В. К. – Кривий Ріг: КДПУ, 2009. – Вип. 25. – 596 с.. – С. 231-237.

4.    Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. – К.: АСІС, 2001. – 256 с.

5.    Пироженко Л. В. Метод проектів / Л. В. Пироженко // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 487 с.

6.    Попова Т. В. Зарубежная музыка ХVІІІ и начало ХІХ века. Книга для учащихся ст. клас. – М.: Просвещение, 1976. – 192 с. ил.

7.    Рейзенкінд Т. Й. Дидактичні основи професійної підготовки вчителя музики в педуніверситеті. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. – 640 с.

8.    Черепанова Ю. И. Человек манипулирующий (суггестия и комуникация) // Человек говорящий: язык, познание, культура. – М.-Тверь, 1995. – С.150-175.

9.    Шайкина Е. М. Использование арттерапии при развитии у студенческой молодёжи культуры пользования киберпространством / Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. – Зб. статей. – Ялта: РВВКГУ, 2009. – Вип. 22. – Ч.2. – 87-90 с.

10.    Шевченко Г. П. Взаимодействие искусств в эстетическом воспитании и развитии подростков / Дис. доктора пед. наук. 13.00.01. – К., 1986. – 418 с.

11.    Юнг К. Аналитическая психология. – С.-Пб, 1992.

Бондаренко А.

Інтерактивні технології в контексті професійної підготовки майбутніх учителів музики засобами мультимедіа

Стаття розглядає проблему підготовки майбутніх учителів музики засобами мультимедіа на основі інтерактивних технологій навчання.

Ключові слова: засоби мультимедіа, інтерактивне навчання, сугестивно-педагогічна технологія, професійна підготовка, майбутній вчитель музики.

Бондаренко А.

Интерактивные технологии в контексте профессиональной подготовки будущих учителей музыки средствами мультимедиа

Статья рассматривает проблему подготовки будущих учителей музыки средствами мультимедиа на основании интерактивных технологий обучения.

Ключевые слова: средства мультимедиа, интерактивное обучение, суггестивно-педагогическая технология, профессиональная подготовка, будущий учитель музыки.

Bondarenko А.

The interactive technologies in the context of professional preparation a future music teachers by facilities multimedia

The article examines the problem of preparation future music masters facilities multimedia on the basis of interactive technologies of studies.

Key words: facilities are multimedia, interactive studies, suggestive-pedagogical technology, professional preparation, future music master.