Світлана Шмалєй

ПЕДАГОГІЧНІ МАЙСТЕРНІ - АЛЬТЕРНАТИВНА МОДЕЛЬ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Інновації у сфері вищої освіти заслуговують пильної уваги, оскільки підготовка вчителя XXI століття повинна не тільки відповідати високому рівню досягнень людського розуму в світовому масштабі, але передбачати прогресивні тенденції розвитку освітньої систем. [5; 8] У зв'язку з цим існує ініціатива проекту організації та проведення педагогічної практики на зовсім новому інноваційному акмеологічному рівні [6]. Вважаємо, що педагогічна практика проекту «Педагогічні майстерні» повинна стати альтернативною моделлю підготовки педагогічних кадрів по адресному запиту освітніх закладів різних типів і видів і може бути складовою частиною загальнопедагогічної підготовки студентів педагогічних спеціальносте університетів.

«Педагогічна майстерня» визначається як компонент системи професійної підготовки студентів, спрямований на гармонійний зв'язок теоретичних знань і відповідних їм практичних умінь у втіленні інноваційних ідей. «Педагогічна майстерня» - різновид професійної підготовки, спрямованої на оволодіння студентами досвідом інноваційної діяльності в процесі творчої участі в діяльності «майстра». У «Педагогічній майстерні» студенти опановують передовим досвідом авторських освітніх установ, підвищують методологічну та методичну культуру, долучаються до дослідницької діяльності. Процес навчання в «Педагогічній майстерні» має двосторонній характер. Це викладання – діяльність майстра і навчання студентів, які виступають в єдності спільного творчого процесу. Основними цілями проекту є:

1. Створення системи:

- підготовки педагогічних кадрів з урахуванням запитів освітніх установ;

- дієвої науково-методичної та психологічної підтримки студентів в організації інноваційної навчально-виховної роботи і дослідницької діяльності.

2. Створення умов для успішної адаптації і закріплення студентів в освітніх установах.

3. Створення та апробація інноваційної моделі практичної підготовки студентів в умовах дворівневої системи вищої професійної освіти.

Завданнями проекту є: формування і закріплення основних професійно-педагогічних компетенцій, придбання передового інноваційного досвіду авторських освітніх установ; реалізація професійного та особистісного потенціалу студентів, створення умов для самостійної професійної діяльності в умовах авторських освітніх установ, формування професійної майстерності; створення умов для активної участі студентів у науково-дослідній діяльності авторської освітньої установи.

Авторська освітня установа є інноваційною та реалізує сучасні напрямки освіти, такі як розвиток моделей гімназійної освіти, профільного навчання і допрофільної підготовки, створення системи розвитку ключових компетенцій та формування наукового типу мислення учнів; впровадження та поєднання модульних підсистем додаткової освіти.

Діяльність педагогічної майстерні будується на наступних принципах: добровільності залучення студентів у процес діяльності педагогічної майстерні; рівності всіх учасників у діяльності педагогічної майстерні і відповідальності кожного за свій вибір; творчої співпраці на основі взаємної довіри, єдності педагогічних поглядів, методичних пошуків, прагнення до спільного вирішення творчих питань; відсутності оціночних суджень. Проект «Педагогічні майстерні» розроблений на 3 роки і має етапи послідовної реалізації (табл.).

Таблиця

Етапи проекту «Педагогічні майстерні»

Відповідно до етапів проекту розроблена пілотна програма, яка відображає нормативні положення з організації базового обсягу практики на факультетах у відповідності з Державними освітніми стандартами вищої педагогічної освіти; за напрямами підготовки та рекомендації з розробки та включенню авторського компонента педагогічних майстерень як варіативного змісту. Варіативний зміст розробляється освітніми установами з урахуванням основних напрямків діяльності освітніх установ та авторського компонента. Важливим є те, що освітні установи спільно з базовим вищим навчальним закладом створюють індивідуальний освітній маршрут для студентів-учасників проекту «Педагогічні майстерні», який дозволяє індивідуально «поштучно» працювати під керівництвом педагога-майстра і освоювати досвід його педагогічної діяльності.

У цілому практика передбачає:

на 1 етапі – ознайомлення зі структурою навчально-виховного процесу в освітньому закладі, традиціями, особливостями, авторською концепцією, правилами ведення документації викладачами, класними керівниками, адміністрацією; вивчення організації навчально-виховного процесу в освітньому закладі; вивчення прийомів роботи викладачів-предметників, класного керівника, вчителя початкових класів, соціального педагога, менеджера, інженера інформаційних технологій, технолога, педагога додаткової освіти, вивчення специфіки роботи в освітній установ, структурних підрозділах (соціальних служб, соціально-психологічних центрах тощо); самооцінку студентів професійної придатності до навчально-виховної, соціальної, управлінської роботи в авторській інноваційній освітній установі [4].

На 2 етапі - вивчення змісту і особливостей розробки та використання авторських педагогічних технологій, що використовуються в різних сферах освітньої діяльності (викладання, соціальна робота, організація виховної роботи, управління, інформаційний супровід освітнього процесу); участь у плануванні навчальних, виховних занять, соціальної роботи із застосуванням авторських педагогічних технологій, надання допомоги педагогу-майстру в організації та проведенні навчальних, виховних занять [3].

На 3 етапі - активне застосування студентами інноваційного досвіду у власній педагогічній діяльності; виконання експериментальних проектів-дослідні (курсовіроботи або випускні кваліфікаційні роботи), творчі, інформаційні, телекомунікаційні; програми (виховання, навчання), спрямованих на опис та апробацію власного інноваційного досвіду роботи в умовах авторської освітньої установи [2].

На 4 етапі - самостійну професійну педагогічну діяльність в авторських освітніх установах; попередню захист експериментальних проектів (дослідницький (курсова або випускна кваліфікаційна робота), творчий, інформаційний, телекомунікаційний; програми (виховання, розвитку та ін.) на базі освітніх установ; участь студентів у підведенні підсумків діяльності «Педагогічних майстерень».

Досвід свідчить, що, в основному, зміст педагогічної практики (і предметний, і педагогічний, і психологічний блок) спрямовано на формування педагогічного досвіду студента шляхом застосування теоретичних знань. При цьому і методисти, і вчителі, як правило, орієнтують практиканта на засвоєння основних фундаментальних аспектів організації навчального процесу (цілі уроку, типи уроків і їх структура, методи, форми та засоби навчання, особливості організації діяльності вчителя та учнів на основних етапах уроку та ін .). Безсумнівно, ця робота є необхідною сходинкою у формуванні професійних якостей студента. Але педагогічна практика, без сумніву, вирішує ще одне важливе завдання - вивчення та узагальнення педагогічного досвіду. І цьому аспекту, на наш погляд, не приділяється належної уваги, спостереження студентами за роботою вчителів відбувається безцільно і безсистемно. У результаті спостереження як метод наукового пізнання перетворюється в звичайний перегляд уроку. Для практикантів залишаються не поміченими багато педагогічні прийоми, дії, фрази, якості вчителя, які складають майстерність педагога і які відрізняють сильного вчителя від посереднього. Причому це стосується і безперервної практики, де основною діяльністю студентів є спостереження за навчальним і виховним процесом.

Як наслідок, при проведенні своїх уроків практиканти не вміють виконувати самоаналіз і робити самооцінку. В той же час самоаналіз і самооцінка як компоненти педагогічної діяльності мають величезне стимулююче значення. Ці компоненти недостатньо виражені в роботі багатьох вчителів. У кращому випадку вчителя зазвичай називають мету уроку, навчальний матеріал, підготовлений до уроку, етапи уроку, задум чи ідею уроку, методи, форми, спеціальні засоби навчання (аналогічно характеризують виховні заходи). Рідко можна почути про те, що в ході уроку вчителю довелося змінити намічений план, замінити одні засоби іншими. Досвідчений учитель, учитель-майстер при аналізі своєї діяльності прагне показати організацію навчальної (а не педагогічної) діяльності, спрямованої на досягнення поставлених цілей уроку (аналогічно у виховній роботі). Це свідчить про високий рівень самоаналізу на основі педагогічної рефлексії - здатності усвідомлювати необхідність і значущість своїх дій і дій учнів у єдності. Розвинути педагогічну рефлексію так само важливо і необхідно, як навчитися конструювати педагогічний процес [7].

В рамках проекту «Педагогічні майстерні» одним з напрямків вирішення даної проблеми може бути розробка завдань, анкет, діагностичних матеріалів, карт, схем, які допомагають студенту здійснювати спостереження та аналіз діяльності вчителя під час проведення навчального чи виховного заходу.

В умовах вирішення сучасних освітніх проблем засобами інтерактивних технологій особливе місце займає організація проектної діяльності [2]. Універсальним компонентом процесу навчання стає не заучування тексту, не виконання навчальних завдань, а пізнання в процесі реалізації проекту. Роботу над проектами можна розглядати як інше направлення вивчення досвіду роботи шкільних вчителів в проекті «Педагогічні майстерні». Для практики на 2 і 3 курсах буде більш актуальна тематика, пов'язана з дослідженням особистості сучасного педагога, наприклад, «Педагог - вихователь», «Вчитель - друг своїх учнів», «Талант вчителя», «Учитель як актор своєї професії», «Зовнішній вигляд учителя »і т.п. Важливо, щоб кожна з тим розкривала одну з граней всіх якостей вчителя. На 4 та 5 курсах можна запропонувати тематику, пов'язану з дослідженням прийомів педагогічної техніки з акцентом на відповідну спеціальність студента, наприклад, «Прийоми демонстрації професійного рівня», «Прийоми усного опитування», «Прийоми підвищення інтересу до навчального матеріалу», «Прийоми подачі домашнього завдання »і т.п. Кожна з груп студентів працює над своєю темою і на підсумковій конференції представляє свій продукт. Продукт може бути представлений в різних формах: презентація, відеофільм, модель, публікація, порівняльно-порівняльний аналіз, аналіз даних опитування чи анкетування, навчальний посібник, оформлення кабінету. Важливо розкриття кожної проблеми з різних позицій: що є з цього питання у навчально-методичній літературі, що має місце в конкретному навчальному процесі, особисте ставлення студентів до даного питання [1]. Таким чином, даний вид діяльності дозволяє одночасно накопичувати цінні «тонкощі» професійної майстерності і навчати студентів проектної діяльності.

Слід зазначити, що впровадження представленої моделі педагогічної практики в цілому дозволяє створити умови для занурення студентів в професійну діяльність і підготувати компетентні педагогічні кадри, які володіють системою універсальних знань, вміють вирішувати професійні та дослідницькі завдання, що мають досвід самостійної роботи, здатні до продуктивної професійному творчості в умовах інноваційно-розвивального середовища авторської освітньої установи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.      Быстрай Е. Формирование межкультурной педагогической компетентности учителя / Е. Быстрай // Аlma mater. Вестник высшей школы. – 2006. –  № 6. – С. 14 – 18.

2.      Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів  / Під ред. Н.Побірченко. – К.: Науковий світ, 2003. – 138 с.

3.      Дмитриев С.В. От предметно-ориентированных образовательных технологий к личностно-ориентрованным профессионально-педагогическим технологиям // Подготовка специалистов области : Проблемы подготовки будущего учителя. – Н.Новгород, 2001. – С. 83 – 84.

4.      Кацова Л.І. Формування професійного інтересу у майбутніх учителів у процесі педагогічної практики: Дис. … канд.. пед. наук: 13.00.04 – Харків, 2005. – 208 с.

5.      Левківський М.В. Інноваційні технології формування компетентності майбутніх учителів // Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін: Зб. наук.-метод. пр. – Житомир: ЖДУ, 2004. – С.49-55.

6.      Оганесян Е.В. Культурологическая модель педагогической практики студентов (опіт апостроения). – М.: Педагогическое общество России (Центральный совет), 2004. – 176 с.

7.      Орлов А.А. Динамика личностного и профессионального роста студента педвуза / А.А. Орлов, Е.И. Исаев и др. // Педагогика. – 2004. – № 3. – С. 53 – 60.

8.      Попова О.В. Основи педагогічної інноватики : навч. посіб. / О.В. Попова, Г.Ф. Пономарьова, Л.О. Петриченко. – Харків, 2009. – 192 с.

Світлана Шмалєй

Педагогічні майстерні - альтернативна модель практичної підготовки педагогічних кадрів

У статті представлені етапи, завдання, технології реалізації проекту практичної підготовки майбутніх вчителів за моделлю педагогічної майстерні.

Ключові слова: студент, технології, педагогічна майстерність, модель, практична підготовка.

Светлана Шмалей

Педагогическое мастерство - альтернативная модель практической подготовки педагогических кадров

В статье представленные этапы, задания, технологии реализации проекта практической подготовки будущих учителей по модели педагогического мастерства.

Ключевые слова: студент, технологии, педагогическое мастерство, модель, практическая подготовка.

Shmalyey S.V.

Pedagogical workshop is practical alternative model of teacher training

The article presents the stages, tasks, technologies of practical training of future teachers' pedagogical model for the workshop.

Key words: student, technologies, pedagogical workshop, model, practical training.