Коберник Галина Іванівна Субота, 18.11.2017, 07:25
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [2]
Статті [0]
Студентська Інтернет-конференція 2012 [0]
Пошук
Головна » Статті » Мої статті

Ефективний засіб формування основ життєвої компетентності учнів молодшого шкільного віку на уроці

Г. І. Коберник

Ефективний засіб формування основ життєвої компетентності учнів молодшого шкільного віку на уроці

 

Одним із важливих напрямів оновлення навчального процесу в загальноосвітній школі науковцями визначається компетентнісний підхід.

 Відповідно до теми нашого дослідження, серед усіх компетентностей виділяємо життєву компетентність особистості.

 Нам імпонує думка науковців А. Куракін, А. Мудрик, Л. Новикової, які розглядають життєву компетентність як якість особистості, що формується під час міжособистісної взаємодії, спілкування, без якого неможливе її становлення [1]. Результати досліджень дають змогу констатувати, що одним із ефективних засобів формування основ життєвої компетентності молодшого школяра є створення умов для інтеракції учнів не тільки в позаурочний час, а й у процесі засвоєння навчального матеріалу на уроках.

Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, ми зупинилися на суті інтерактивного навчання, як його тлумачить професор О. Пометун: суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки завдяки постійній, активній взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання і розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що знають, уміють і здійснюють [2].

Спілкуючись з однолітками, у процесі застосування інтерактивних технологій навчання молодші школярі вчаться адекватно й доречно користуватися мовою в конкретних ситуаціях, володіти собою, мистецтвом переживань; керувати психічним станом, тілом, голосом, мімікою; настроєм, думками, почуттями; знімати м'язові затиски. У них відбувається розвиток умінь розв’язувати моральні задачі, що випливає із вікових та психологічних особливостей дітей даного віку [1, c.22].  

Аналіз досліджень свідчить, що в умовах інтерактивних технологій навчання стає можливим розвиток підростаючої особистості, здатної визнавати і поважати цінності іншої людини; розвиток навичок спілкування та співпраці з іншими членами групи (суспільства); взаєморозуміння та взаємоповаги до кожного індивідуума; виховання якостей: толерантності, співчуття, доброзичливості та піклування, почуття солідарності й рівності; формування загальнолюдських цінностей та загальноприйнятих норм поведінки; вміння об'єднуватися з іншими членами суспільства задля розв'язання спільної проблеми; вміння робити вільний та незалежний вибір, що ґрунтується на власних судженнях та аналізі дійсності; розуміння норм і правил поведінки в суспільстві та поваги до них; знання законів, основних прав людини; особистої відповідальності та громадянського обов'язку; здатності цінувати свободу та вміння користуватися нею; усвідомлення особистої відповідальності.

Взаємодія в умовах інтерактивних технологій навчання виступає як специфічний вид діяльності з "обробки” людей людьми. У процесі спілкування людина "опредметнює” свої суттєві сили в інших людях, утверджуючись як член людського суспільства. І в тому ж процесі проходить "розпредмечування”, засвоєння накопиченого людського досвіду. При цьому проходить процес формування власного "Я” людини, становлення її як особистості, її життєвих ціннісних орієнтацій [1].

Інтерактивні технології навчання, є ареною для самоствердження молодших школярів.

Вони сприяють формуванню у підростаючої особистості соціально-когнітивного компонента життєвої компетентності. За умов такого навчання, учні отримують основи знань про норми взаємодії в суспільстві, розвиток уміння будувати нові взаємовідносини; виховання миролюбності, гуманності, альтруїзму, ознайомлення з власним «Я», визначення в собі позитивних та негативних рис. В учнів молодшого шкільного віку формується фундамент громадянської позиції, політичного мислення; готовність до використання знань як інструмента розв’язання життєвих проблем, аналізу нестандартних ситуацій.

У результаті застосування інтерактивних технологій розвиваються та ускладнюються психічні процеси – сприймання, пам’ять, увага, уява тощо; забезпечується формування таких інтелектуальних умінь, як аналізувати, порівнювати, виділяти головне, а на основі цього критично мислити та приймати відповідальні рішення.

Перебуваючи постійно у стані змін міжособистісних зв'язків, кожен молодший школяр своєрідно переживає когнітивну ситуацію, а разом із тим психологічну і соціальну. Вони вчаться співпрацювати і досягати спільних цілей.

Виконуючи спільне завдання, молодший школяр усвідомлює свою важливість у колективі, проявляє свою ініціативу, самостійність, лідерські якості, вміння працювати в колективі, беручи до уваги інтереси інших. За правильної організації, учні у процесі інтерактивних технологій навчання отримують практичні навички повсякденного громадянського досвіду: партнерства та взаєморозуміння, лідерства та поваги до інших, ініціативності у прийнятті рішень, висловлюванні думок, практики відповідальності за реалізацію індивідуальних і колективних справ.

За умов інтерактивного навчання, учень вчиться робити свідомий вибір серед широкого спектру альтернатив і брати на себе відповідальність приймати самостійні рішення.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що у процесі інтеракції учнів створюються ефективні умови для комплексного формування компонентів соціальної компетентності як складника життєвої компетентності: комунікативного, морально-ціннісного, емоційного, соціально-когнітивного[2; 7; 8].

Список використаних джерел

>

>

>


Категорія: Мої статті | Додав: reflekt (22.11.2010)
Переглядів: 3851 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2017Зробити безкоштовний сайт з uCoz